Леви - охоронці

Ви ніколи не замислювалися, чому саме Львів так закохує у себе? У регіоні розташовані міста й містечка, також не обділені пам’ятками архітектури, історичними подіями та своєрідним шармом: Франик, Чернівці, файне місто Тернопіль... Кожне має своїх прихильників, але жодне не може рівнятися із кількістю закоханих у Львів. І справа тут не тільки в особливостях львівського повітря чи таємничих властивостях львівської кави.  Існує легенда, що до левозалежності приклали лапу... львівські леви.
Символ міста користується неабиякою любов’ю та популярністю: леви кам’яні, порцелянові, керамічні та, навіть, шоколадні... На постаментах, будинках, горнятках та футболках... Левів люблять. І вони відповідають взаємністю. Здається, іноді ловиш їхній погляд, або відчуваєш, як якийсь з них дивиться тобі услід. Та чи тільки здається? Згідно з львівськими переказами, це, як раз, ознака того, що хтось з лев’ячого племені вирішив узяти вас під свою опіку. А ви, навзаєм, лишаєтеся назавжди закоханими у Львів. Чи можна обрати собі лева-охоронця? Скажімо, можна спробувати. Але не факт, що вдасться. Леви - істоти химерні та гонорові, не на кожного звернуть увагу. Та, буває, з якимось з Хранителів міста одразу виникає відчуття приязні та спорідненості. Можна вас привітати: ви отримали лева-охоронця! Абсолютно неважливо, з мармуру він, каменю-вапняку чи пластмаси, великий чи маленький, навіть, шоколадні бувають! Ці, здебільшого, на дітлашню западають, та що буває після того, як його шоколадне земне існування припиниться, наразі не знаю. Мабуть, й надалі лишається левом-охоронцем, лев’ячим янголом (хай вибачають мене вірні традиційних конфесій!), а шоколадна (чоколядова, по-львівські!) чи мармурова видимість - та це така умовність, погодьтеся! Тож, гарних вам блукань Львовом та вдалого взаємного полювання!